Чому Захід не дає Україні зброю для ударів по РФ

Союзники допомагають Києву протистояти вторгненню Росії, але “червоні лінії” проходять кордоном України. Бити західною зброєю російською територією ЗСУ не можуть. Як це впливає перебіг війни?

Після масованого обстрілу Росією українських міст напередодні Нового року в Німеччині знову звучать заклики передати Києву крилаті ракети Taurus. Представник уряду заявив у середу, 3 січня, що позиція Берліна залишається незмінною. Раніше однією з причин цього канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) називав ризик “ескалації” та втягування Німеччини у війну. ЗМІ пишуть, що за цим формулюванням приховується побоювання, що ракети з дальністю до 500 кілометрів можуть завдавати ударів по російській території. Київ готовий пообіцяти цього не робити.

Берлін чекає на синхронне рішення Вашингтона?

Найбільш далекобійну зброю Україна отримує з весни 2023 року від Великобританії та Франції, чиї ракети Storm Shadow та Scalp EG можуть вражати цілі на відстані понад 250 кілометрів. Київ періодично завдає ними ударів по тилах російської армії на окупованих територіях, включаючи Крим, але жодного разу – по визнаній у світі території РФ. Це частина гарантій, наданих Україною Заходу. Але Берліну, зважаючи на все, цього недостатньо.

“Мені здається, що канцлер Шольц надасть Україні Taurus тільки тоді, коли США дадуть аналогічну зброю – ATACMS з унітарними боєголовками та високою дальністю”, – сказав у бесіді з DW експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange). Він сподівається, що це рішення буде ухвалено у Берліні та Вашингтоні “скоро”.

Рік тому Німеччина погодилася передати Україні сучасні танки лише після аналогічного рішення Сполучених Штатів. Восени 2023 року США передали Україні ракети ATACMS із касетними боєголовками та дальністю близько 160 кілометрів. У таких ракет з унітарними боєголовками дальність майже вдвічі більша.

Одна з особливостей ракет Taurus – вважається, що вони ідеально підходять для руйнування бункерів та мостів, наприклад Кримського. Але, схоже, Кримський міст – виняток. Більша його частина на законній території України, але ЗСУ не б’ють по ній західною зброєю.

Із самого початку російського вторгнення Захід застерігав, що його зброя не буде використана на визнаній у світі російській території. Київ тримав слово. Чи то удари безпілотниками по Москві, відповідальність за які Київ офіційно на себе не взяв, чи атака морськими дронами кораблів у Новоросійську – Україна, очевидно, використала свої розробки. Те саме стосується і нещодавніх ударів ЗСУ по цілях у Білгороді.

Західна бронетехніка в Білгородській області

Із західними озброєннями на території РФ було лише кілька передбачуваних інцидентів. Так, 13 травня 2023 року з’явилися повідомлення в російських та українських джерелах, що у Брянській області на кордоні з Україною було збито російську бойову авіагрупу – близько чотирьох літаків та вертольотів. Звучали припущення, що ЗСУ могли використовувати американський комплекс ППО Patriot.

Приблизно тоді ж, напередодні літнього українського контрнаступу, до Білгородської області зайшли з території України групи громадян Росії, які воювали на боці Києва, зі збройних формувань “Свобода Росії” та “Російський добровольчий корпус”. Як можна було побачити на фотографіях, поширених пізніше російським Міноборони, вони використовували західну зброю та легку західну бронетехніку, що викликало критику з боку партнерів України. Більше таких гучних випадків не було.

Головком ЗСУ генерал Валерій Залужний не раз заявляв, що для перемоги Україні важливо завдавати ударів по території Росії. “На війні можна і необхідно вбивати ворога на його території”, – сказав Залужний у липні 2023 року в інтерв’ю Washington Post. Він додав, що якщо партнери України “бояться використовувати свою зброю, ми вбиватимемо зі своєї”.

Захід не хоче “провокувати” Росію?

Наскільки обмеження Заходу стримують Україну? “Якби Україна могла бити (західними. – Ред.) ракетами по Білгородській області, це б не сильно допомогло, – сказав DW київський військовий експерт Сергій Грабський. – Засоби поразки, що передаються, більш ефективні проти тактичних об’єктів, які знаходяться в зоні досяжності в основному на (окупованій. – Ред.) території України”. За його словами, західних ракет “критично мало, щоб розпорошувати їх, завдаючи ударів, які нічого не можуть змінити на полі бою”. Якби таких ракет були сотні, а не десятки, тоді ситуація була б іншою, вважає Грабський.

Він із розумінням ставиться до позиції Заходу та Німеччини. За словами Грабського, партнери України зараз не готові відбивати напад Росії на країни НАТО, а тому політична причина обмежень – “небажання Заходу провокувати Росію, країну з ядерним потенціалом”.

Статут ООН дає Україні право захищатись

Чи може Україна звинувачувати Захід у тому, що обмеживши дію своєї зброї територією України, він несе частку відповідальності за невдалий контрнаступ ЗСУ?

Полковник Маркус Райснер (Markus Reisner), історик, офіцер служби Генштабу австрійської армії, у розмові з DW вказав на непрямі обмеження. “Передаються не всі військові інструменти, які є. Але забивати цвяхи без молотка важко”, – каже Райснер. За його словами, “страх багатьох західних країн часто ґрунтується на чистому егоїзмі”, бажанні повернути “колишнє життя” і знову “вести бізнес з Росією”. Експерт упевнений, що “це у минулому”.

Райснер нагадав про Статут ООН, який дає Україні право захищатися від нападу Росії. За його словами, ЗСУ давно проводять спецоперації на території Росії, а удари безпілотниками, швидше, мають показати російському населенню, що “війна не десь там далеко”. Райснер визнав, що уникнути жертв серед мирного населення в міських умовах складно, але наслідки дій України щодо Росії непорівнянні з тим, що робить сама Росія.

“Росіяни за кілька днів завдали понад 500 ударів ракетами та дронами, – каже Райснер. – Як відреагував Захід? Декілька сухих фраз та заяв про наміри”.