Як перемогти осінню депресію

Для початку важливо визначити та класифікувати депресивний стан, прийняти, як даність, як відчуття та стан, відмінний від того, що було раніше у кращому вашому форматі

Щоб зрозуміти і прийняти те, що з вами відбувається, необхідно уточнити стан хоча б суб’єктивно, бо депресія як афективний розлад настрою навіть у міжнародній класифікації хвороб має 11 версій які поділяються на більш ніж 10 позицій-діагнозів.

Найбільш типові в практиці звернень пацієнтів та обговорень нездужань не суто афективний розлад настрою, а змішаний депресивний та тривожний розлад, що має також свою структуру.

До групи цих розладів здоров’я людини належать біполярні та депресивні розлади, що мають маніакальний, гіпоманіакальний та змішаний характер. У зоні ризику люди, яким властива соціальна мобільність.

Розлади настрою визначаються тим, що відноситься до первинних депресивних епізодів.

Відповідно, «депресії» можуть поділятися на кілька окремих недуг-нездужань, кожна з яких має причини, особливості та терапію щодо лікування. Вже з цим знанням ви розумієте, що лікувати афективний розлад (у просторіччі – депресію) може лише дипломований лікар.

Ми ж, не порушуючи медичної та громадянської етики, можемо говорити про проблематику з позиції або відомих істин, або власного досвіду, або, наприклад, з урахуванням професійних знань психоаналізу пост-лаканівського напряму.

Тобто умовно. Тому що навіть у такому форматі консультації не можна займатися чи рекомендувати самолікування.

«Будь-яка реальність – продукт психіки», звідси логічно: коли людина чинить так, як їй хочеться, тобто в ладах зі своєю совістю, вона перебуває в умовній зоні комфорту, для неї реальність справедлива.

Відповідно до конкретних типів депресивних епізодів та їх характером перебігу вибирають терапію.

Якщо поряд немає кваліфікованого фахівця, необхідно самоаналізом визначити особливості стану: чи залежить він (чи коригується в негативний бік) від зовнішніх впливів та ситуацій, чи виникло спонтанно, без видимої причини.

У першому випадку пригнічений настрій, зниження або втрата інтересу (до життя, до навколишнього) і нездатність відчувати задоволення (що не роби) призводить до зниження активних дій і одночасно до підвищеної стомлюваності організму.

Це основні та типові симптоми так званої депресії. З додаткових (супутніх) відомі зниження концентрації уваги, самооцінки, порушення апетиту та сну та деякі інші.

Робота може відбуватися на кшталт самонавіювання. Щоб знову увійти в зону комфорту і «перемогти депресію», треба нейтралізувати фактори та причини, що її викликали.

Отже, з доступних та безпечних методів відзначимо такі. Для підвищення впевненості в собі необхідне спілкування в колі осіб, де ви відчуваєте комфорт, з позитивним і пізнавальним прикладом перед очима, з людьми, умовно кажучи, у яких «все добре», що створюють таку саму ауру і навколо себе.

Визначте у своєму колі знайомих розуміючу натуру і взаємодійте з нею, не забуваючи і про просту істину – не треба безкорисливо перевантажувати цю людину своїми проблемами; цього ніхто не любить.

Фахівці не працюють безкоштовно, а бути для інших «жилеткою для сліз» або ямою для «прийому помиїв», емоцій, які ви накопичили за день, навіть ваші друзі довго не будуть. Тому побережіть їх і ваші стосунки.

Щоб локалізувати негативні емоції умовної провини (вашої), тобто нав’язливих думок про винність і самоприниження за нібито скоєні помилки, регулярно і превентивно (не чекаючи на ускладнення емоційного здоров’я) згадуйте і, головне, примножуйте ваші досягнення.

Якщо досягнень поки що або вже давно немає – будьте активними. Займіться спортом через “не хочу”. Це той самий випадок. Коли потрібна воля змусити себе, попри все.

У такому стані, особливо в період осіннього загострення, важливі активні рухи (рухове навантаження), свіже повітря, позитивні емоції.

Як останній із цього списку (якщо немає душевно-близької людини, яку з її довірчим ставленням не замінить ніщо в цьому світі) можна звернутися до будь-якого виду мистецтва – театру, кіно, виставки.

Для поліпшення настрою також необхідно підвищити світловий фон: освітлення зробити яскравішим, уникати темряви.

Нехай навіть у нічний час світиться (якщо вам так комфортно); це себе окупить сторицею. Настрій також покращують подорожі, позитивні спогади (з цим головне не переборщити) та гастрономічні задоволення – потіште себе смачною їжею та здивуйте себе.

Якщо не у ваших звичках ходити в кафе – настав час почати робити це. Не шкодуйте грошей, їх ви витратите небагато, зате ефект буде приголомшливий.

З алкоголем краще не балуватися (обмежено – можна, якщо напій якісний, наприклад, 50 мг коньяку або келих гарного вина на ніч), розваги – на ваш смак (це потрібно і вирішується індивідуально), а от якісним та безпечним сексом та близькістю в таких умовах манкувати не треба: користуйтеся та отримайте задоволення.

Так самооцінка зросте.

Приблизно так само локалізуються нав’язливі думки про похмуре і «некорисне» ваше майбутнє, панічні атаки та ідеї до самоушкодження.

Людина, що характеризує власний стан як «розхитане», для оточуючих не становить небезпеки, тому не ізолюється примусово.

Але систематичні обсесії (тривога і нав’язливі думки) і компульсії (ритуали самодопомоги для виходу з негативу) вимотують його самого, він шукає буквально як позбутися нав’язливих думок (що ведуть нерідко до дій) і мріє знову увійти до зони умовного комфорту та гармонійного психічного.

Ви не самотні

За статистикою приблизно 3% всіх людей у світі періодично страждають на обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

Роботи у бік оздоровлення передбачають подолання (купування) симптомів трихотілломанії, дерматиломанії, дисморфічного розладу, іпохондрії і навіть такої частої форми сучасного людського розвитку, як патологічне накопичення.

З афективним розладом настрою легкої форми людина може справитися сама – для цього треба буквально виспатися і змусити себе прогулятися на свіжому повітрі там, де вам не завадять, не наступлять на ногу.

Легка форма характеризується тривалістю нездужання. Час у 3-4 дні – той максимум, за який ваш настрій має покращитись без таблеток (вітаміни та БАДи можливі за погодженням з лікарем).

Якщо цього не сталося або стан погіршився – потрібна консультація дипломованого лікаря із призначеними обстеженнями та аналізами.